Архив за месяц: Декабрь 2016

Как одиозный олигарх Глеб Загорий использует схемы ухода от налогообложения?

Собственник фармацевтической фирмы «Дарница» Глеб Загорий является далеко не бедным и весьма влиятельным человеком в Украине. Однако в планах бизнесмена – полный контроль над отечественным рынком медпрепаратов. Что позволит больше зарабатывать не только на продажах лекарств, но и на уклонении от уплаты налогов. Continue reading

ГБР под прицелом двойных стандартов антикоррупционеров

Одна из самых опасных практик – практика двойных стандартов. Долго думал, какой нейтральный пример этому есть, и почему-то вспомнил Фенимора Купера. Так вот, двойной стандарт (ДС), это когда большой отряд белых убивает нескольких индейцев – и это восхваляется как битва. Но если уже отряд индейцев убивает несколько белых людей, то это – резня. В политике, согласно той же Википедии, ДС – “критический термин для обозначения применяемых на практике и широко распространенных дискриминационных подходов к оценке действий и прав групп населения, стран, рас”. По сути, это различное применение принципов и оценок, а далее более – социальных и законодательных норм к однотипным действиям различных субъектов. В зависимости как от их лояльности к оценивающему, так и личных предпочтений и выгоды последнего. Нельзя не отметить, что оценка применения ДС всегда публично негативная. Конечно, если и сама она не становится ДС.

Я сейчас не о политике. Бороться с двойными стандартами в этой сфере — донкихотство. Речь о том, что практика ДС как проказа пожирает гражданское общество в Украине, в котором манипуляции и разные –фильства (зрадофильство, правдофильство) развешиваются на эмоциональном уровне как афишки. Обратите внимание: многие «лайкают» либо бранят публикации и новости, не читая, просто вслед за друзьями, следуя эмоциональной окраске заголовка или своей личной симпатии/антипатии к автору или герою публикации. Такой поверхностный подход превращает нас с вами, простите, в жвачных животных, коих легко стадом выгнать на любой луг. Пастись. И что самое обидное, именно этот подход становится главенствующим в гражданском обществе и все больше начинает поглощать его активную часть. Скорее даже порабощать, убивая все самое ценное и прогрессивное, что способен дать стране этот авангард социума. Активное гражданское общество превращается в сообщество исполнителей заказов — от политических и административных до чисто деловых и личных. И, пожалуй, наиболее опасно то, что этому сегменту доверяет множество граждан, воспринимая мотивированные личными интересами позиции активистов как непреложный политический императив для всего общества, пишет Kordon.org.ua.

У активных антикоррупционеров-общественников почему-то не вызвало возмущение абсолютно непрозрачное, явно со злоупотреблениями, вне конкурса назначение замминистра МВД Деевой. И дело отнюдь не в ее личных фото. Точнее, не в них главное, ибо фото лишь показатель нравственных качеств чиновника высокого ранга. Дело в абсолютном нарушении порядка и принципов назначения на должность. Ведь кандидатура Деевой даже не была согласована с профильным вице-премьером по вопросам евроинтеграции. Кроме того, был грубо нарушен закон в части необходимого опыта и знаний. Но антикоррупционеры дружно отмолчались на этот счет. Напрашивается вопрос, может это лишь потому, что кто-то из команды активных борцов с коррупцией и прочей нечистью хочет занять должность в МВД? Что-ж, тогда ссориться с министром не нужно. Если что, найдется другой чиновник, который вне конкурса или с нарушением такового захочет назначить на должность удобную ему особу, вот на нем и оторвутся тогда на все 100%. Особенно, если это будет “в тренде”.

Еще пример. Как у Купера с индейцами. Антиконституционность в процедуре назначения директора Государственного бюро расследований (в недалеком будущем – важнейшего правоохранительного органа в государстве) в паре с молчанием о таком же по сути порядке в отношении директора НАБУ. Среди отобранных после собеседований кандидатов на руководящие должности в ДБР оказалось много прокурорских и милицейских сотрудников, что вызывает “волну протестов”. Хотя и Сытник из бывших (да еще и “со связями” с более чем одиозными прокурорами Гардецким и Гайсинским), да и Холодницкий тоже не из ресторатов. Что нормально, ибо это правоохранительные структуры, а не общество любителей игры в крикет. Здесь нужен опыт, знания, навыки. Это и ежу понятно. Тогда почему такая разная реакция? Видимо, потому, что кому-то на руководящей должности в ГБР нужен некто совсем другой. Другой, не попавший в отбор, но уже кем-то определенный как “самый проходной кандидат”. Однако вопросы «кем определенный», «кому это выгодно» мало кого интересуют – не трендовое это дело.

Всегда нужно задавать себе эти вопросы – кому и зачем выгодно. Именно это лежит в основе двойных стандартов во всем: от политики, экономики, журналистики и до простых семейных отношений. Интерес. Ради которого ставится задача и отрабатывается процесс. Сам процесс — это уже следствие этого интереса и его возможностей: от медийных и коммуникационных, и до протестных.

Вывод из сказанного хоть и неутешителен, но побуждающий к осторожности и бдительности. Под маской самых искренних гражданских намерений очень часто прячутся самые меркантильные цели, главным индикатором которых выступает использование двойных стандартов к похожим ситуациям и персонам. Поэтому прежде чем выходить на уличную войну за справедливость по призыву лидеров общественного мнения, обязательно убедитесь, насколько те последовательны в своих обличениях самых разных кругов, персон и ситуаций.

Автор: Александр Закрынычный

Сможет ли Глеб Загорий монополизировать украинский рынок медпрепаратов

Украинский рынок лекарственных средств может похвастаться многомиллионным оборотом денежных средств. Сейчас основных игроков на нем не так уж много. Неудивительно, что у некоторых топ-производителей возникает неконтролируемое желание монополизировать эту сферу деятельности. Например, у владельца фармкомпании «Дарница» Глеба Загория, который, в стремлении стать номером 1 по продаже лекарств в Украине, не гнушается ни попыток физического устранения конкурентов, ни рейдерских атак.

Continue reading

Сало з присмаком вугілля

Днями інтернет-спільноту сколихнула новина про обшуки в офісі відомого нардепа від БПП Сергія Тригубенка. Детективи НАБУ підозрюють народного обранця у впровадженні тіньових схем купівлі вугілля. Та, як виявилося, «першою скрипкою» у вказаних оборудках виступав не Тригубенко, а скандально відомий бізнесмен Ігор Сало.

Обшуки, які викрили багато темних схем

Все почалося з того, що наприкінці листопада детективи Національного антикорупційного бюро провели обшуки в офісі колишнього «наглядача» над вугільною галуззю, народного депутата від БПП, «протеже» скандального Ігоря Кононенка – Сергія Тригубенка. В його офісі працівники НАБУ шукали документацію, яка б «пролила світло» на закупівлю представниками нардепа вугілля з шахти «Краснолиманська» за зниженою ціною у 850 грн. за 1 т (при ринковій вартості у близько 1,5 тис. грн. за тонну).

Сергій Тригубенко ситуацію з обшуками коментувати не став. Проте, перевірки детективів НАБУ в офісному центрі «Парус» у Києві, де і розмістив своїх помічників Тригубенко, виявили ще одну цікаву деталь. Приміщення належать скандальному бізнесмену Ігореві Салу, який запам’ятався активною участю у торгівлі вугіллям між Україною і самопроголошеними «ЛДНР». І це – просто під час війни!

Сам Сало вже давно перебуває у полі зору НАБУ та СБУ. За нашими даними, справи на одіозного бізнесмена заведені за багатьма епізодами. Стосуються вони «тіньової» торгівлі вугіллям, яке, за завищеною ціною, закуповувалося на непідконтрольній Україні території і потім доправлялося до нашої держави через російські митні пункти. Як наслідок, за вітчизняний антрацит, який знаходиться на території самопроголошених республік, Україна платить величезні кошти. За які, у свою чергу, сепаратисти закуповують зброю, щоб потім стріляти по нашим солдатам.

Ігор Сало, як виявили представники антикорупційних відомств, є одним з головних організаторів таких схем та людиною, яка отримувала чималі прибутки завдяки постачанню вугілля з «ЛДНР».

salo

В результаті розслідування правоохоронцям також стало відомо, що помічники Ігоря Сала були своєрідним «тіньовим офісом» Сергія Тригубенка, дозволяючи і нардепу від БПП наживатися на торгівлі з сепаратистами. На це вказують документи, знайдені під час обшуків. Хоча ми не можемо розкрити повний зміст цих паперів, та вони підтверджують багатомільйонні оборудки з вугіллям за участю Росії та так званих «ЛДНР», а також вказують на зв’язки тіньового офісу Ігоря Сала зі спецслужбами Росії. Тому й не дивно, що «угоди» реалізовувались без жодних перешкод з боку РФ.


Сергій Тригубенко

Крім того, Сергій Тригубенко, будучи вихідцем з Харківщини, ніколи не приховував своїх симпатій до Російської Федерації. Тож нині має змогу напряму вести бізнес з Росією, збагачуючись за рахунок нашого ж вугілля.

В той же час Президент України Петро Порошенко, до фракції якого нині входить Тригубенко, у кожній промові б’є себе в груди, запевняючи, що ніяких перемов з сепаратистами не буде. А поруч поплічники Гаранта активно торгують з окупованими територіями.

Легким переляком відбутись не вдасться

Тіньові оборудки Ігоря Сала довго були у полі зору правоохоронних структур, та серйозно покарати бізнесмена досі не вдавалося. Проте, кожна історія має свій кінець, а злочин веде до закономірного покарання.

Нині, за інформацією нашого джерела у СБУ, проти Сала є достатньо доказів (включаючи й вищезгадані документи з офісів Тригубенка), аби вже до кінця року пред’явити йому обвинувачення та висунути підозру у вчиненні злочинів. І не тільки йому: піти від покарання не вдасться і всім особам, причетним до схем Ігоря Сала. В числі таких осіб і Сергій Тригубенко.

Звісно ж, ані одіозний бізнесмен, ані його так звані «бізнес-партнери» не сидітимуть, склавши руки і чекаючи, коли у двері постукають антикорупційники. Напевно, вже зараз ділки нищать компрометуючі документи та потихеньку поглядають у бік кордону, аби, в разі чого, швиденько покинути Україну. Та цього разу, як розповідають наші джерела, такий номер навряд чи пройде.

Ліки від «синдрому Онищенка»

Правоохоронці, пам’ятаючи свіжий приклад втечі закордон нардепа Онищенка та інші подібні інциденти, вирішили діяти на випередження. Тому подання на затримання названих у матеріалі осіб відразу йтимуть і до Інтерполу. А це значить, що людям, які наживалися на трагедії власної країни, торгуючи з терористами, дуже скоро доведеться відповідати за свої справи. І відповідальність така буде пропорційною діям, що їх вчинили не чисті на руку ділки.

Тож таким «бізнесменам», як Сало та його поплічник Тригубенко, вже час покаятись у скоєному. Наприклад, сходити до церкви, як любить це робити Ігор Сало. А краще одразу прийти до правоохоронців з повинною, адже цього разу сховатися від правосуддя за кордоном точно не вдасться.